ПРО ЦЕНТР

Про центр

Ми раді вітати Вас на сайті  Центру  психологічних послуг (ЦПП)  «Щаслива сім’я». Щиро сподіваємося, що наше знайомство не обмежиться звичайною цікавістю, а переросте у корисну співпрацю для кожного з нас. Відокремлений підрозділ  був створений   у 2007 р. при благодійній організації “Благодійний фонд “Злука “Івано -Франківської області””Центр психологічних послуг «Щаслива сім’я» – це незалежна, неурядова, неприбуткова, неполітична організація.  Головна мета Центру – надання комплексних психологічних послуг мешканцям Івано – Франківської  області. 

 Пріоритетним  напрямком діяльності  Центру «Щаслива сім’я» – є надання комплексної психологічної допомоги учасникам бойових дій та інших воєнних дій і їх сім’ям,  а також тим сім’ям, які втратили своїх близьких під час воєнних дій, з метою  проходження ними  курсу психологічної реабілітації.

Знаходиться центр за адресою: м. Івано-Франківськ  вул. Січових Стрільців, 15.

 У місті Івано-Франківську наші психологи  радо нададуть кваліфіковану психологічну  допомогу  кожному у кого в житті виникли проблеми  психологічного характеру,  з якими важко розібратися самостійно,  хто заблукав на життєвому шляху,  посприяють у вирішенні складної життєвої ситуації.

Ми надамо підтримку і розуміння кожному хто цього потребує вже сьогодні.

Основні принципи Центру психологічних послуг:

Конфіденційність;

Відповідальність;

Професійність;

Прийняття;

Надійність.

ЦЕНТР ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ “ЩАСЛИВА СІМ”Я”-  є відкритим простором можливостей для людей, які не стоять на узбіччі свого життя!

ЗРОБІМО СВОЄ СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ ЯКІСНІШИМ

Часом життя кидає нас у вир важких випробувань, з якими ми не в змозі впоратися самостійно. Здебільшого кожен з нас самотужки намагається подолати усі негаразди та часто ми опиняємося на перехресті, а тому змушені обрати напрямок. Ми стараємось знайти підтримку наших найближчих – сім’ї, але коли нас там не розуміють чи не приймають, то звертаємося до друзів, до духовних осіб, колег, знайомих. Часто буває так, що у співрозмовники людина обирає чарку, сумнівні компанії чи просто іде на вулицю, де часто залишається на все життя.

В цей непростий період наша душа перебуває в дуже пригніченому стані, вона хворіє. Тоді душу потрібно лікувати, а значить звертатися до лікаря душі, тобто до психолога. Так, є відмінність між психологом і лікарем, психолог не одягає медичного халату, психолог не працює з клієнтом без його особистого бажання, психолог не вирішує за клієнта його проблем, не виписує рецептів і таблеток. Психологи чи психотерапевти працюють з людьми, які не мають психічних розладів, тобто працює із психічно здоровими, в іншому ж випадку – це компетенція лікаря-психіатра. Безумовно, що це не всі відмінності, але найбільш значущі.

В багатьох розвинутих країнах вже багато років окрема людина чи й уся сім’я користуються послугами психолога-аналітика або психотерапевта. І це є добре, бо сім’ї можуть відрихтувати при необхідності свої стосунки, або задля профілактики попередити кризу в стосунках, або ж освіжити стосунки. Тому зрозумілим є той факт, що саме в такий спосіб життя окремих людей чи сімей загалом покращуються. Від цього держава міцнішає, зростає добробут країни, люди почуваються щасливішими.

Натомість у нас, ну скажімо ще 20 років тому, було не прийнято звертатися до психологів. Люди вважали, та і сьогодні багато хто вважає, що це соромно. Так і живемо в своїх труднощах, не намагаємося виходити за рамки нав’язаних стереотипів. Наприклад, якнайшвидше і в будь-який спосіб одружитися. Чи, що розлучатися – це гріх, а якщо б’є – значить любить. Якщо виникає якесь непорозуміння, то треба терпіти, бо ж « Бог терпів і нам велів», і при цьому всьому намагатися сміття з хати не виносити. Достатньо послухати про нас, українців, анекдоти, і стане зрозуміло, що нам потрібні дуже серйозні зміни. Можливо, звучить банально, але саме анекдоти характеризують риси поведінки нації і народів. І якщо ми хочемо, як нація, жити в кращій країні, то нам потрібно робити те, чого ми не робили раніше. Це означає, що потрібно не брехати ні собі, ні іншим, не бути дволикими, не красти, не брати хабарів, не розраховувати, що хтось має за нас вирішувати і робити, не створювати корупційних схем, а пробувати почати взаємодіяти від найбільш вагомого чиновника до людини, яка опустилася на соціальне дно. Якщо наша свідомість здатна опрацювати та побороти ці риси, якщо нашій нації вистачить ресурсу, тоді, можливо, а ми в це щиро віримо, нашому поколінню судилося побачити перші промені чистої сторінки народження нової України, нового суспільства.